Україна чи Гетьманщина.

  • 5. Україна, або ж Київський Пфальц (1665)

    5. Guillaume Le Vasseur de Beauplan, Ukrainae pars quae Kiovia Palatinatus Vulgo dicitur. Amsterdam: Joan Blaeu, ca. 1659-1672. COLLBN Port 163 N 117 Гійом Ле Вассер де Боплан (бл. 1600-1673), французько-польський картограф та інженер, служив капітаном артилерії в армії польської корони. Його відправили в Україну, де він побудував і вдосконалив декілька фортець. Після повстання Хмельницького (1648-1654) Боплан сприяв заснуванні багатьох поселень і колоній. Карта в його Description d'Ukranie, зроблена під час російсько-польської війни (1654-1667 рр.), окреслює кордони України та містить картуш із зображенням козацького панування. Боплан розташовує Україну між Московією та Трансільванією і кодифікує Україну як узагальнений термін для позначення території, вписаної історичними, етнографічними та географічними кордонами. Тут ви бачите один із “повітів” України — Київське воєводство.

  • 6. Україна і козацькі землі (бл. 1710)

    6. Vkrania quae et Terra Cosaccorvm cum vicinis Walachiae, Moldaviae, Minorisque Tartariae provinciis. Nürnberg: Johann Baptist Homann, ca. 1702-1720. COLLBN Port 163 N 125 Ця карта початку 18 ст. – ще одна з небагатьох, що називає Україну за ім’ям. Ця назва відноситься до землі козаків, які також зображені на картуші. Козаки (від тюрк. kazak — вільна людина) були хліборобами, торговцями та солдатами на тимчасових звільнених від податків прикордонних районах між польськими магнатами та татарськими вождями. Українську гетьманську державу заснував у 1648 році в цих степах Богдан Хмельницький. Воно охопило всі центральні райони сучасної України. Козацька Україна була новим політичним утворенням, що постало як відновлення старої Руської держави. Вже в 1654 році вона стала номінально васалом Росії. В цій та інших формах Гетьманщина існувала до 1782 року, але оскільки її політичні відносини змінювалися з обранням кожного нового гетьмана, її незалежність поступово зменшувалася. Попередній власник карти використовував поля, щоб створити алфавітний покажчик назв місць.

  • 7. Битва під Хотином (1673)

    7. François Grata, etched by Romeyn de Hooghe, Clades Turcarum ad Tyram Fluvium ubi ab invictissimo Joanne Sobieski… Castris atque arte Chocimo… Leiden, 1729. COLLBN Port 164 N 109 Андрусівське сепаратне перемир'я (1667) розділило козацьку Україну на Лівобережжя та Київську частину під владою Москви та Правобережжя під Польщею. Так Петро Дорошенко, який хотів відновити гетьманську державу по обидва боки Дніпра, звернувся до османського султана, що призвело до битви під Хотином, в якій Річ Посполита зіткнулася з Османською імперією. Інша версія цієї мапи має такий опис: “Докладний план укріплень Хотинського замку на Дністрі, з портами та окопами турецької армії, що була розбита в 1673 році Яном Собеським, генеральним полководцем поляків, згодом королем Польщі”. Турецькі війська були змушені залишити Польщу, але протягом десятиліть утримували значну частину Західної України.

  • 8. Києво-Печерська лавра (1698)

    8. De wonderlycke groote hol Antonia; t’Aanmerkelycke hol Theodosius. In: Michael von Openbusch, Religie der Muscoviters. Tiel: Jan van Leeuwen, 1698. COLLBN Port 163 N 114 На цій карті показаний Києво-Печерський монастир, заснований в 1051 році преподобними ченцями Антонієм і Феодосієм, з Ближніми (Антонієвими) печерами ліворуч і Дальніми печерами праворуч. У них зберігаються мощі понад 120 святих, а монастир є відомим центром паломництва православного світу. Карта є частиною книги “Religio Muscovitarum” в нідерландському перекладі (Оппенбуш, 1660), в якій викладено історію обрядів і вірувань Московії. Московське православ'я значною мірою визначалося гуманістичним вченням і церковними реформами київського митрополита Могили. Він заснував у 1632 році перший в Україні навчальний заклад західного типу за зразком єзуїтських колегій того часу. Поворот московських священнослужителів до Києва збігся з політичною появою козацтва України, яке потребувало тісних зв’язків з царем. Частина Печерського монастиря досі є резиденцією Київського митрополита при патріарху Московському.

  • 9. Королівство Польске та Велике князівство Литовське (1696)

    9. Regni Poloniae magni ducatus Lithuaniae, Amsterdam: Carel Allard, ± 1696. COLLBN Port 165 N 23 Польско-литовська унія тривала з 1569 по 1795 рр. На піку свого розквіту Річ Посполита майже досягла Чорного моря і була однією з найбільших (1 млн км2) і найбільш густонаселених (± 12 млн жителів) імперій у Європі. Галичина довкола Лемберга/Льова/Леополіса (нині Львів) тут іменується як “Росія Рубра” (Червона Русь). Назва Україна стосується обох берегів Дніпра. Лише північний схід нинішньої України тут входить до складу Росії, а її південний схід — до складу Кримського ханства. Карта досі не визнає, що в 1667 році повіти на схід від Дніпра, а також Київ на його західному березі перейшли під сюзеренітет Росії.

  • 10. Полтавська битва (1713)

    10. Poltavskaja Batalija [July 27, 1709], [Moskva?], [1713]. COLLBN Port 163 N 69 Полтава стала переломним моментом у Великій Північній війні (1700-21) між Швецією та Росією. Коли гетьман Мазепа дізнався, що цар Петро I має намір ще більше обмежити автономію козацтва, він намагався утворити всеукраїнську гетьманську державу і почав таємні переговори з королем Карлом XII. Коли шведи вступили в Україну, Мазепа відкрито став на бік Карла проти Петра, але більшість козаків цього не зробили. Коли Карл обложив [B] місто Полтаву [A] військом у складі з 31 000 воїнів і 4 гарматами, прибув Петро з 42 500 воїнів і 102 гарматами. Ви бачите порядок обох армій внизу, головний шведський табір [I], опорні пункти московитів [D і C], їхню кінноту [P], піхоту [R] і шведські бойові лінії [W, S, V ]. Ця битва стала початком панування Росії в Східній Європі. Більшість козаків під шведським командуванням було страчено, а Гетьманщина опинилася під владою Росії.

Коментар

 

Назва Україна вперше зустрічається в літописі 1187 року, де вона позначає Руське князівство на схід від Києва. Пізніше мова йшла про кордони між Польщею та державами-наступниками Київської Русі. Після підпорядкування південно-західних частин колишніх руських земель Польській Короні (1569) вся територія від східного Поділля до Запорізьких порогів називалася Україною через нестабільність кордонів у степу з кочовими татарами на півдні. Розпочате у 1648 році козацьке повстання змінило політичну карту всього краю й породило незалежну Гетьманщину Богдана Хмельницького. Історію та карти Гетьманщини плекають століттями, і навіть сьогодні багато хто вважає відносно егалітарну Гетьманщину історичною основою сучасної України.

  

На Заході це козацьке повстання відоме головним чином своїми погромами, в результаті яких загинуло від 14 до 20 тисяч євреїв. Суперництво між християнськими та єврейськими ремісниками та купцями в містах разом із образою на орендодавців-євреїв, які виступали як посередники між польськими магнатами та українськими селянами, викликали насильство. Велику роль відіграли й анти-іудейські традиції Православної Церкви. Примусове навернення до християнства врятувало багато життів. Оглядаючись заднім числом, козаки могли б зібрати достатньо людських, економічних і військових ресурсів, щоб кинути виклик усім великим силам у регіоні, але недостатньо, щоб захистити досягнення своєї незалежності. Тому вони намагалися укласти союзи з усіма іноземними сторонами, але жоден не вдався, і політична єдність козацької України була втрачена, за винятком деяких гетьманів, які намагалися возз’єднати землі на схід і захід від Дніпра.

 

 
Prev Next