Назва Україна вперше зустрічається в літописі 1187 року, де вона позначає Руське князівство на схід від Києва. Пізніше мова йшла про кордони між Польщею та державами-наступниками Київської Русі. Після підпорядкування південно-західних частин колишніх руських земель Польській Короні (1569) вся територія від східного Поділля до Запорізьких порогів називалася Україною через нестабільність кордонів у степу з кочовими татарами на півдні. Розпочате у 1648 році козацьке повстання змінило політичну карту всього краю й породило незалежну Гетьманщину Богдана Хмельницького. Історію та карти Гетьманщини плекають століттями, і навіть сьогодні багато хто вважає відносно егалітарну Гетьманщину історичною основою сучасної України.

На Заході це козацьке повстання відоме головним чином своїми погромами, в результаті яких загинуло від 14 до 20 тисяч євреїв. Суперництво між християнськими та єврейськими ремісниками та купцями в містах разом із образою на орендодавців-євреїв, які виступали як посередники між польськими магнатами та українськими селянами, викликали насильство. Велику роль відіграли й анти-іудейські традиції Православної Церкви. Примусове навернення до християнства врятувало багато життів. Оглядаючись заднім числом, козаки могли б зібрати достатньо людських, економічних і військових ресурсів, щоб кинути виклик усім великим силам у регіоні, але недостатньо, щоб захистити досягнення своєї незалежності. Тому вони намагалися укласти союзи з усіма іноземними сторонами, але жоден не вдався, і політична єдність козацької України була втрачена, за винятком деяких гетьманів, які намагалися возз’єднати землі на схід і захід від Дніпра.